CASBT у Твіттері: «Українська правда ✌️ у Твіттері: «Як (не)треба було звільняти Аласанію з "Суспільного" - перейдемо з емоційної площини у практичну та розберемо ситуацію з точки зору https://t.co/AuBccRTHls через @ukrpravda_news» : bilastrila - https://t.co/MmnV4kWn1w via @Shareaholic» ***
10 августа Первый Национальный телеканал проводил пресс-конференцию на которой рассказывал о будущем «общественного телевидения» в Украине. Бросилось в глаза то, что вела эту пресс-конференцию Дарья Юровская, первый заместитель генерального директора Зураба Аласании. Сам Зураб Григорьевич на пресс-конференции не появился, хотя он очень любит говорить про общественное телевидение. Он об этом писал в своем Фейсбуке так часто, что многие из его друзей отписались от новостей с его аккаунта. Кроме того, он последние два года рассказал о своей концепции общественного телевидения всем, ну или почти всем изданиям. И вот, не пришел на прессуху. Почему? Может быть потому, что он поменял свои ценности и решил стать скромным человеком? А может потому, что канал находится в таком плачевном состоянии и упал в рейтингах настолько, что любому нормальному человеку было бы просто стыдно об этом говорить, да и журналисты не преминули бы, пользуясь случаем, опустить «коллегу» ниже плинтуса своими вопросами.
Начало большого пути
А как все красиво начиналось? На волне революции достоинства на канал пришел такой генеральный директор, какого за всю свою немалую историю УТ-1 не видело. Красавец, грузин, весь в татуировках, неформал. Многие тогда поддались этому очарованию. Хотя серьезные медиа-эксперты уже тогда недоумевали, почему управлять столь сложным конгломератом, каким является Национальная телекомпания, назначили человека без какого-то ни было опыта. Ну да, вроде был он журналистом в Харькове и даже некоторое время, когда городом рулил Аваков (подробнее о нём читайте: Арсен Аваков: криминальное прошлое министра МВД), управлял областной телекомпанией. Этого опыта для того, чтобы стать у руля центрального телеканала, мягко говоря, маловато. Ну, понятно, что поставили своего человека Аваков с Яценюком. Но, как-то, надо же, чтобы этот их человек хоть что-то понимал в телевидении… В общем нормальные эксперты сразу как-то не поверили в эффективность такого назначения.
Первые шаги
И как в воду глядели. Объявив войну коррупции, и поклявшись в любви Украине, Зураб взял к себе первым заместителем Александра Лиева, бывшего министра туризма Крыма, который попадался на взятках и, во время оккупации, делал антиукраинские заявления. Заявив о своих европейских ценностях, он отказался от конкурса Евровидения, что было еще и глупо, поскольку это самый рейтинговый проект Национальной телекомпании за всю ее историю. Кроме того, он расторг подписанный при «злочинной владе» контракт с Евроньюз. Попутно он отказался от кубка мира по футболу. А за первые полгода закрыл около 30 проектов телеканала.
Впервые в истории УТ-1 его сотрудники были отправлены в неоплачиваемый отпуск, причем их заставили написать об этом заявления. На телеканале закрыли буфет, и это при том, что канал находится в таком месте, где в округе физически нет ни одного кафе и людям элементарно негде кофе выпить. Его крымские коллеги всегда говорили, что кроме самопиара Лиев ни на что не способен и воспринимали его как эдакого клоуна от власти. Вот и сейчас Лиев 99% своего рабочего времени тратит на самопиар.
Немного о свободе слова
Любовь к свободе слова в понимании директора УТ-1 хорошо иллюстрирует конфликт с Савиком Шустером. Шустер среди телевизионщиков считается человеком совершенно «неуправляемым». В том смысле, что никто не имеет права вмешиваться в его редакционную политику и диктовать ему темы. Аласания пытался вмешиваться, а когда не получилось – убрал программу Шустера из эфира. Савик не пострадал, в скором времени его проект уже выходил на телеканале 112.
А вот Первый Национальный сильно потерял в показателях смотрения, программа Шустера была рейтингообразующей. Вторая иллюстрация – конфликт с бывшим главным редактором информационного вещания Светланой Колядой. В разговоре с Медианяней она рассказала, что на канале появились «заказухи», так называемая «джинса» — сюжеты, которые носят заказной характер и размещаются за деньги. Причем «заказуха» была и коммерческая и политическая. Вот таковы стандарты свободы слова в понимании Зураба Аласании.
Деньги, деньги
Но заработок на «джинсе» — это не единственный способ заработка для Зураба Григорьевича. Дело в том, что Национальная телекомпания владеет огромным зданием телецентра на Мельникова 42 в Киеве. Его помещения и раньше сдавались в аренду, но сдавали их профильным, телевизионным компаниям. Так в этом здании размещалась телекомпания «1+1», и сейчас там находятся телекомпании «Эра» и «ESG», различные продакшены и представительства иностранных телекомпаний. Но именно при Аласании и, как говорят сотрудники, с подачи Лиева, начали выселять работников НТКУ, а помещения сдавать кому попало — людям, не имеющим ни какого отношения к телепроизводству.
Кроме того, телекомпания заказала исследование телевизионной аудитории за 1,77 миллионов гривен. Это вызвало шок у всего медиа-сообщества, поскольку такие исследования стоят обычно на несколько порядков меньше. Да и зарплата у гендиректора нехилая, а именно 83.000 гривен в месяц. Один из сотрудников случайно обнаружил зарплатную ведомость в лифте и там стояла именно такая сумма. Для справки, средняя зарплата сотрудника Первого Национального составляет 2.300 гривен. При этом их зарплату постоянно урезают, убирают премии, отключают служебные телефоны. Словом, создают все условия для того, чтобы народ уходил «по собственному желанию», а тех, кто на такие меры не ведется — увольняют за малейшую провинность и «подводят» под сокращение.
Итоги
Что происходит на Первом Национальном сегодня? С канал бегут люди, на днях уволилась журналистка Ирина Ромалийская. До этого ушли редактор Светлана Коляда, продюсер Лариса Дроздова. Причем, уходят лучшие — те, кому есть куда идти. Кроме людей с телеканала убрали или сами ушли все рейтинговые проекты. При этом техническая база со времен руководства канала Бенкендорфом практически не обновлялась, а контент не закупался. И все это в преддверии нового сезона, когда все другие телеканалы будут удивлять зрителя премиальными проектами. В результате всего вышесказанного, канал стремительно теряет свои позиции. Если во времена Януковича канал не падал ниже седьмого места в рейтинге украинских каналов, а зачастую входил в первую пятерку, то теперь его место – пятнадцатое-семнадцатое, а периодически он выпадает и из первой двадцатки. И это при том, что канал имеет почти 100% покрытия по Украине. То есть, если раньше канал конкурировал с Интером, 1+1, СТБ, Новым. То теперь его конкуренты – это ОТВ, К2, Энтер фильм, Плюс плюс и другие небольшие нишевые канальчики. Так что идея Общественного телевидения умерла в самом зародыше. Если вас смотрит меньше одного миллиона зрителей из почти сорокамиллионной аудитории Украины, о каком влиянии на общественность может идти речь? И судя по поведению Зураба Григорьевича, чувствует он себя не смотря на такое плачевное положение канала весьма уверенно. Сотрудники говорят, что на каждом совещании Аласания больше всего любит поливать грязью… президента, Петра Порошенко. Называет его «жирным бройлером» и прочими словами, которые от генерального директора телеканала, да и вообще, от интеллигентного человека слышать странно. Но, видимо, он думает, что Аваков – его надежная крыша и в любом случае, прикроет.
Ну что тут скажешь? Сама идея Общественного телевидения была очень хорошая. Но, как ни прискорбно об этом сообщать, победили жадность и непрофессионализм. Иными словами, победил Зураб Аласания и его команда.
Денис Иванов, для SKELET-info
Чорні Троянди
Замість вступу:
Неволя слова
- Посмотреть оригинал
- апрель 30-го, 2010
«Люди, котрі читають книжки, керують людьми, які дивляться телевізор», – ця теза невідомого автора яскраво ілюструє маніпулятивність інформаційного простору, що формує суспільні стереотипи і настрої. Чи читають книжки нові керманичі інформполітики держави, можна лише здогадуватися, однак очевидно, що на «правильне» висвітлення подій вони впливатимуть. Уже почали.
Урядовий канал
Відтоді як Національну телекомпанію України, функції з управління якою відтепер виконує уряд (згідно з постановою Кабміну від 17 березня 2010 року), очолив екс-інтерівець Єгор Бенкендорф, на Першому каналі сталося кілька показових змін. По-перше, нове керівництво припинило практику перекладу українською російськомовних синхронів у новинах. «Голос та інтонація коментаторів інколи означають більше, ніж їхні заяви. Ми не можемо позбавляти українського глядача такої важливої складової новин», – так аргументувала прес-служба телеканала рішення про відмову перекладу російськомовних синхронів. «Це абсурд. Турботою про точність та повноту є висока культура перекладу. І дуже не хотілося б думати, що ці рішення ухвалюються з політичних причин та що хтось намагається випередити бажання чи побажання нової влади», – заперечує доцільність такого підходу колишній віце-президент НТКУ, народний депутат Андрій Шевченко. По-друге, на Перший національний повернулася програма «В гостях у Дмитра Гордона», яку колись прибрав з ефіру колишній очільник НТКУ Василь Ілащук, пояснивши своє рішення тим, що «ця людина, цинічно насміхаючись, принижувала все, що в Україні є українським». Із твердженням Ілащука можна цілком погодитися, адже Гордон зазвичай запрошував до себе в гості українофобів, офіційних і неофіційних рупорів Кремля та всіляких «рудиментів» радянського мислення, які протягом ефірного часу замріяно ностальгували за совком. Вряди-годи в його передачі з’являлися адекватні люди, наприклад, лідер «ДДТ» Юрій Шевчук, однак і йому довелося відповідати на бульварні запитання про стосунки з Пуґачовою (Лєонтьєвим, Ґазмановим) і згадувати, як він хотів натовкти пику Кіркорову.
Тенденції очевидні: на Перший національний повертаються фаворити телевізійного ефіру часів Леоніда Кучми (на черзі, певно, В’ячеслав Піховшек), відбувається процес згортання «українізації». Зрозуміло, що канал не обмежить контент програмами на кшталт гордонівської й розбавлятиме такі передачі розважальним продуктом, щоб залучити молоду аудиторію. Цим напрямом нині опікується Валід Арфуш, видавець журналу «Папараzzи», якого призначили заступником генерального директора з музично-розважальних проектів телеканала та міжнародної співпраці. Арфуш ніколи не приховував своїх зв’язків із Партією регіонів – під час останніх президентських виборів він працював у команді Віктора Януковича керівником відділу зарубіжної преси і був членом креативної ради, а Нестор Шуфрич є його хрещеним батьком (нещодавно Арфуш став православним). Схоже, завсідникові світських вечірок Валідові Арфушу доведеться створювати конкурентоспроможну розважалівку, що є зараз найбільш форматною для переважної частини українських комерційних каналів.
Виходець з «Інтера» Єгор Бенкендорф також добре обізнаний у створенні такого продукту, тож від НТКУ слід очікувати зміни курсу на «осучаснення» в площині розваг, натомість суспільно-політична площина зазнаватиме все більшої «офіціалізації». Цілком імовірно, що інформаційна політика Першого національного будуватиметься за схемою російського «Первого канала» – максимум розважальних і комедійних програм плюс заангажовані й провладні новини та політичні передачі. Щоправда, для цього потрібен час: щоб реалізувати такий сценарій розвитку канала, слід провести всі необхідні ротації й призначити потрібних людей. Нещодавно на зборах керівництва з колективом компанії заступник гендиректора НТКУ Володимир Липовий повідомив, що в результаті зміни структури Національної телекомпанії України відбудеться скорочення всіх працівників, після чого їх… знову візьмуть у штат, який буде остаточно сформовано на початку липня. Київська незалежна медіапрофспілка вже висловила здивування стосовно такого перебігу подій і наголосила, що наміри керівництва НТКУ суперечать закону. «Є категорія працівників, які не підлягають звільненню, хоча б вагітні жінки, одинокі матері та інші. Звільнення їх викличе позови до НТКУ», – наголосив голова Комітету КНМП Юрій Луканов.
Тож на тлі останніх подій і пертурбацій у Національній телерадіокомпанії України заява Ганни Герман про створення громадського мовлення виглядає дещо утопічно (цинічно?). «Ми станемо тією владою, за якої громадське радіо та громадське телебачення перетворяться з п’ятирічної «болтології» на реальність нашого життя. І це буде найкращий доказ наших демократичних переконань, які ми втілюємо в життя», – заявила вона. Ну що ж, чекаємо на чергове втілення.
Привид цензури
А воно й не забарилося – втіленням «демократичних переконань» нинішньої влади стала ліквідація Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при президентові України. Звільнені її члени написали Януковичу відкритий лист: «…Важко зрозуміти повідомлення на офіційному інтернет-представництві президента України про те, що «ліквідовані структури втратили свою актуальність і не відповідали політиці, від самого початку проголошеній Віктором Януковичем». … Україна є прикладом високого рівня плюралізму для багатьох країн із тоталітарною спадщиною. Тому нині важливо не допустити відкату в минуле щодо журналістських прав і свобод. Останні події свідчать про загрози журналістській професії», – йдеться у зверненні. Прикметно, що наступного дня після ліквідації Комісії з питань свободи слова Янукович створив гуманітарну раду, яку сам і очолив. До неї, зокрема, увійшли Іван Драч, Петро Толочко, Олена Франчук, Богдан Ступка, Михайло Резнікович, Лариса Скорик.
Національний комітет із питань свободи слова, який згідно з Регламентом Верховної Ради має отримати опозиція, зараз лишається без офіційного очільника. На голову інформаційного комітету опозиція висунула Андрія Шевченка (БЮТ), коаліція – Олену Бондаренко (ПР). На засіданні ВР, де відбувся перерозподіл парламентських комітетів, голову Комітету зі свободи слова так і не призначили. За словами лідера фракції ПР Олександра Єфремова, коаліція готова надати БЮТ керівництво в Комітеті з питань свободи слова в обмін на Комітет із питань податкової та митної політики.
Доки тривають торги за комітети, у медіа-просторі України все більше помітні ознаки політичної цензури. Сюжети комерційних каналів рясніють однобічним висвітленням тем, з екранів практично зникла опозиція, у новинах з’явилася «прес-релізна» інтонація: «президент обіцяє, що, і прагне до...», «уряд досяг, зробив, виконав, перевиконав» тощо. Результати моніторингу, який проводить громадська організація «Телекритика» у межах проекту громадської організації Internews Network «У-Медіа», свідчать, що в період із кінця березня – початку квітня помітне зростання кількості підозрілих матеріалів. Найбільше матеріалів з ознаками виконання на замовлення було виявлено в новинах телеканалів ICTV та «Інтер».
На думку заступника голови Верховної Ради Миколи Томенка, нині в теленовинах простежується «невидима рука цензури». «Переглядаючи новини на багатьох каналах протягом двох днів, я побачив надто вже «правильні» цитати «правильних» діячів влади й однакові «правильні» цитати «правильних» представників опозиції», – сказав він під час круглого столу на тему «Стан свободи слова в сучасній Україні: актуальні проблеми та загрози». Томенко також висловив сумнів щодо доцільності існування Державного комітету телебачення та радіомовлення України, який не тільки відсторонюється від впливу на ситуацію в інформаційній сфері України, а й скоротив кількість своїх повноважень. «Я не розумію, навіщо потрібен Держкомтелерадіо з погляду повноважень, якщо НТКУ тепер безпосередньо підпорядковується Кабміну», – констатує Томенко. До речі, головою Держкомтелерадіо став Юрій Плаксюк, який раніше був членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення (спочатку уряд планував призначити керівником Комітету Олександра Курдіновича, але зрештою він став першим заступником).
Чорна рада
Однак якщо Плаксюк звільнився з Нацради за власним бажанням, то троє його колег ще очікують припинення повноважень, що має здійснити парламент (Національна рада з питань телебачення і радіомовлення складається з восьми осіб, чотирьох із них призначає президент, решту – ВР). Проте депутати не поспішають обирати нових членів цього регуляторного органу, відтак складається враження, що його робота навмисно блокується. Цьому «сприяє» й позов ТОВ «ТРК «Музика ТВ», яке вимагає, щоб повноваження двох членів Нацради замість ВР припинив суд. «Я не пам’ятаю, щоб за живих членів Нацради роботу цієї структури було заблоковано. Фактично одна фінансово-політична група за допомогою позову одного канала, що входить до групи компаній «Інтер», заблокувала роботу двох членів Нацради, а в підсумку і всього регуляторного органу», – прокоментував ситуацію Микола Томенко. Нині обрано лише членів Нацради за квотою президента. Крім того, «радники» визначилися зі своїм очільником – ним став Володимир Манжосов, який до цього обіймав посаду віце-президента з розвитку ТРК «Україна», що входить до сфери впливу Ріната Ахметова. Одним із перших кроків оновленої Нацради стало повернення у кабельні й супутникові мережі популярних російських телеканалів TVCI та «РТР-Планета», які раніше вважалися неадаптованими до нашого законодавства. «РТР-Планета» відомий своїми «об’єктивними» висвітленнями українських реалій. Зокрема, цей рупор кремлівського агітпропу видавав в ефір сюжети про тюрми ЦРУ на території України, участь українських громадян у російсько-грузинському конфлікті та створив фільм «Голод-33. Невыученные уроки истории» – типову російську ідеологічну пропаганду, де подається викривлений погляд на Голодомор в Україні.
З огляду на всі ці факти можна передбачити, що інформаційний простір за нинішньої влади рухатиметься в бік русифікації та політизації. Численним політичним ток-шоу, що активно «розплодилися» під час каденції Віктора Ющенка, загрожує зникнення з екранів або перетворення на ретельно відформатовані вистави. Об’єктивне висвітлення новин теж може стати вчорашнім днем – їх завжди можна затьмарити темниками. До того ж в українському ефірі «по-сусідськи» розташуються канали російської «правди», що радо розповідатимуть нам, як слід жити, і трактуватимуть історичні події. Тож варто вже зараз запасатися виделками – порції локшини лише збільшуватимуться.
На фото: Єгор Бенкендорф і Валід Арфуш.Тепер Національна телерадіокомпанія України в їхніх руках
Зураб Аласания. Как убить центральный телеканал? • Інвестигейтор-Донбас
7-9 minutes
10 августа Первый Национальный телеканал проводил пресс-конференцию на которой рассказывал о будущем «общественного телевидения» в Украине. Бросилось в глаза то, что вела эту пресс-конференцию Дарья Юровская, первый заместитель генерального директора Зураба Аласании. Сам Зураб Григорьевич на пресс-конференции не появился, хотя он очень любит говорить про общественное телевидение. Он об этом писал в своем Фейсбуке так часто, что многие из его друзей отписались от новостей с его аккаунта. Кроме того, он последние два года рассказал о своей концепции общественного телевидения всем, ну или почти всем изданиям. И вот, не пришел на прессуху. Почему? Может быть потому, что он поменял свои ценности и решил стать скромным человеком? А может потому, что канал находится в таком плачевном состоянии и упал в рейтингах настолько, что любому нормальному человеку было бы просто стыдно об этом говорить, да и журналисты не преминули бы, пользуясь случаем, опустить «коллегу» ниже плинтуса своими вопросами.
Начало большого пути
А как все красиво начиналось? На волне революции достоинства на канал пришел такой генеральный директор, какого за всю свою немалую историю УТ-1 не видело. Красавец, грузин, весь в татуировках, неформал. Многие тогда поддались этому очарованию. Хотя серьезные медиа-эксперты уже тогда недоумевали, почему управлять столь сложным конгломератом, каким является Национальная телекомпания, назначили человека без какого-то ни было опыта. Ну да, вроде был он журналистом в Харькове и даже некоторое время, когда городом рулил Аваков (подробнее о нём читайте: Арсен Аваков: криминальное прошлое министра МВД), управлял областной телекомпанией. Этого опыта для того, чтобы стать у руля центрального телеканала, мягко говоря, маловато. Ну, понятно, что поставили своего человека Аваков с Яценюком. Но, как-то, надо же, чтобы этот их человек хоть что-то понимал в телевидении… В общем нормальные эксперты сразу как-то не поверили в эффективность такого назначения.
Первые шаги
И как в воду глядели. Объявив войну коррупции, и поклявшись в любви Украине, Зураб взял к себе первым заместителем Александра Лиева, бывшего министра туризма Крыма, который попадался на взятках и, во время оккупации, делал антиукраинские заявления. Заявив о своих европейских ценностях, он отказался от конкурса Евровидения, что было еще и глупо, поскольку это самый рейтинговый проект Национальной телекомпании за всю ее историю. Кроме того, он расторг подписанный при «злочинной владе» контракт с Евроньюз. Попутно он отказался от кубка мира по футболу. А за первые полгода закрыл около 30 проектов телеканала.
Впервые в истории УТ-1 его сотрудники были отправлены в неоплачиваемый отпуск, причем их заставили написать об этом заявления. На телеканале закрыли буфет, и это при том, что канал находится в таком месте, где в округе физически нет ни одного кафе и людям элементарно негде кофе выпить. Его крымские коллеги всегда говорили, что кроме самопиара Лиев ни на что не способен и воспринимали его как эдакого клоуна от власти. Вот и сейчас Лиев 99% своего рабочего времени тратит на самопиар.
Немного о свободе слова
Любовь к свободе слова в понимании директора УТ-1 хорошо иллюстрирует конфликт с Савиком Шустером. Шустер среди телевизионщиков считается человеком совершенно «неуправляемым». В том смысле, что никто не имеет права вмешиваться в его редакционную политику и диктовать ему темы. Аласания пытался вмешиваться, а когда не получилось – убрал программу Шустера из эфира. Савик не пострадал, в скором времени его проект уже выходил на телеканале 112.
А вот Первый Национальный сильно потерял в показателях смотрения, программа Шустера была рейтингообразующей. Вторая иллюстрация – конфликт с бывшим главным редактором информационного вещания Светланой Колядой. В разговоре с Медианяней она рассказала, что на канале появились «заказухи», так называемая «джинса» — сюжеты, которые носят заказной характер и размещаются за деньги. Причем «заказуха» была и коммерческая и политическая. Вот таковы стандарты свободы слова в понимании Зураба Аласании.
Деньги, деньги
Но заработок на «джинсе» — это не единственный способ заработка для Зураба Григорьевича. Дело в том, что Национальная телекомпания владеет огромным зданием телецентра на Мельникова 42 в Киеве. Его помещения и раньше сдавались в аренду, но сдавали их профильным, телевизионным компаниям. Так в этом здании размещалась телекомпания «1+1», и сейчас там находятся телекомпании «Эра» и «ESG», различные продакшены и представительства иностранных телекомпаний. Но именно при Аласании и, как говорят сотрудники, с подачи Лиева, начали выселять работников НТКУ, а помещения сдавать кому попало — людям, не имеющим ни какого отношения к телепроизводству.
Кроме того, телекомпания заказала исследование телевизионной аудитории за 1,77 миллионов гривен. Это вызвало шок у всего медиа-сообщества, поскольку такие исследования стоят обычно на несколько порядков меньше. Да и зарплата у гендиректора нехилая, а именно 83.000 гривен в месяц. Один из сотрудников случайно обнаружил зарплатную ведомость в лифте и там стояла именно такая сумма. Для справки, средняя зарплата сотрудника Первого Национального составляет 2.300 гривен. При этом их зарплату постоянно урезают, убирают премии, отключают служебные телефоны. Словом, создают все условия для того, чтобы народ уходил «по собственному желанию», а тех, кто на такие меры не ведется — увольняют за малейшую провинность и «подводят» под сокращение.
Итоги
Что происходит на Первом Национальном сегодня? С канал бегут люди, на днях уволилась журналистка Ирина Ромалийская. До этого ушли редактор Светлана Коляда, продюсер Лариса Дроздова. Причем, уходят лучшие — те, кому есть куда идти. Кроме людей с телеканала убрали или сами ушли все рейтинговые проекты. При этом техническая база со времен руководства канала Бенкендорфом практически не обновлялась, а контент не закупался. И все это в преддверии нового сезона, когда все другие телеканалы будут удивлять зрителя премиальными проектами. В результате всего вышесказанного, канал стремительно теряет свои позиции. Если во времена Януковича канал не падал ниже седьмого места в рейтинге украинских каналов, а зачастую входил в первую пятерку, то теперь его место – пятнадцатое-семнадцатое, а периодически он выпадает и из первой двадцатки. И это при том, что канал имеет почти 100% покрытия по Украине. То есть, если раньше канал конкурировал с Интером, 1+1, СТБ, Новым. То теперь его конкуренты – это ОТВ, К2, Энтер фильм, Плюс плюс и другие небольшие нишевые канальчики. Так что идея Общественного телевидения умерла в самом зародыше. Если вас смотрит меньше одного миллиона зрителей из почти сорокамиллионной аудитории Украины, о каком влиянии на общественность может идти речь? И судя по поведению Зураба Григорьевича, чувствует он себя не смотря на такое плачевное положение канала весьма уверенно. Сотрудники говорят, что на каждом совещании Аласания больше всего любит поливать грязью… президента, Петра Порошенко. Называет его «жирным бройлером» и прочими словами, которые от генерального директора телеканала, да и вообще, от интеллигентного человека слышать странно. Но, видимо, он думает, что Аваков – его надежная крыша и в любом случае, прикроет.
Ну что тут скажешь? Сама идея Общественного телевидения была очень хорошая. Но, как ни прискорбно об этом сообщать, победили жадность и непрофессионализм. Иными словами, победил Зураб Аласания и его команда.
Денис Иванов, для SKELET-info
Арфуш, Валід
Арфуш Валід
|
Заступник гендиректора Національної телекомпанії України
|
Особова справа
Народився 10 квітня 1971 року в Тріполі, Ліван. Переїхав в Україну в 1990 році слідом за братом Омаром. У 1991-му вступив на журфак Дніпропетровського державного університету. Прийняв громадянство України в 2005 році. Вищої освіти не має.
У мене поки немає вищої освіти. Я пробував вчитися на журналістики і у Франції, і в Дніпропетровську, але ніде не закінчив. Справа в тому, що я не люблю вчитися, мені не вистачає терпіння[1]
|
- У 1995 році брати Арфуш створили одну з перших FM-радіостанцій "Супер-Нова", акції якої продали в 2005-му.
- У 1997 році стали продюсерами конкурсу "Міс Європа" в Києві.
- У 1998-2000 рр. представляли інтереси модельного агентства "Elite" в Україні, а також організовували міжнародний конкурс моделей "Elite Model Look".
- У 2000-му В.Арфуш став першим послом Доброї Волі ООН по боротьбі зі СНІДом в Україні.
- У 2002-му разом з братом заснував конкурс краси "Miss @ Net World", фінал якого пройшов в Лівії. У тому ж році заснував креативне BTL агентство "Super Nova Agency", яке займається розкруткою і просуванням нових брендів і продуктів, а також піар-підтримкою політиків і підприємців.
- У 2003 році брати почали видавати журнал "Папараzzи" про життя зірок шоу-бізнесу і можновладців.
- У 2005 році журнал опублікував статтю, присвячену синові Президента України Віктора Ющенка Андрію Ющенку, після чого нібито в помсту і для залякування був здійснений підпал "Bentley" Валіда Арфуша.
- У 2005-му у видавництві "Фоліо" вийшла книга В.АРФУШ "Sex. Вбивство. Мільйон", в якій в авторському викладі розповідається про резонансні події в Україні за останні роки.
- У 2006 році В. Арфуш з братом придбав права на проведення трьох конкурсів краси "Міс Європа", перший з яких відбувся в тому ж році в Києві. Рік по тому брати Арфуш заснували новий конкурс краси "Міс екс-СРСР" або "Міс СНД".
- У 2006-му на запрошення відомого українського режисера Андрія Бенкендорфа Валід знявся в його картині "Старики-полковники" в ролі бандита Артура.
- У 2007 році створив громадське об'єднання "SOS! Расизм!", Став його генеральним секретарем.
- У 2008-му став "хронікером" в телепрограмі Савіка Шустера "Шустер Live".
- З серпня 2009 по лютий 2010 рр. Арфуш брав участь у передвиборній кампанії кандидата в президенти Віктора Януковича в якості члена креативної ради кандидата і керівника відділу зарубіжної преси.
Віддаю перевагу Партії регіонів. Моє агентство (Super Nova Agency - прим. "ВД") довго з ними працювало, і я точно знаю, що вони ні за що не поміняють своїх домовленостей
|
Його тісну співпрацю з Партією регіонів почалося під час президентської виборчої кампанії. В обов'язки Арфуша входила робота над закордонним іміджем Віктора Януковича. Валід Арфуш організовував тоді ще кандидату в президенти інтерв'ю в зарубіжних ЗМІ. Численні знайомства в ділових і журналістських колах в Україні та за кордоном - головний козир Валіда Арфуша[2]
Я займався багатьма ексклюзивними інтерв'ю кандидата Віктора Януковича для зарубіжної преси. Це було і BBC, і CNN, і Financial Times, і New York Times, і французькі засоби масової інформації. Ми ввели таке поняття, як tea-conference ( «чайна конференція»). Це коли західний журналіст спілкується в відкриту з ключовими фігурами передвиборної кампанії - Ганною Герман, Борисом Колесніковим - мало не раз на два тижні. І це для західних журналістів був дивовижний підхід, тому що, як вони мені розповідали, отримати інтерв'ю з Юлією Тимошенко в той час було надзвичайно складно. Один французький журналіст в Сорбонні писав дисертацію саме про вибори в Україні, про те, як вони будуються. Так ось, він написав, що, на його подив, клан, який все називали проросійським, був більш відкритим по відношенню до західних журналістів, ніж той клан, який називався прозахідним. Я безпосередньо займався цим напрямом роботи, оскільки сам знаю п'ять мов і маю дуже багато контактів із західними журналістами - Валід Арфуш[2]
|
- З березня 2010-го - перший заступник гендиректора Національної телекомпанії України Єгора Бенкендорфа[3]
На «Першому Національному» Арфуш відповідає за міжнародний і музичний напрямки і не соромиться використовувати напрацьовані зв'язки для залучення інвестиційних партнерів. Так, до проведення трансляції «Євробачення-2011» в Києві не без його допомоги залучили компанію Еstilestudio, інвестує в декорації і світло близько $ 1 млн.[2]
Сім'я і зв'язку
Сім'я і зв'язку
| |
Сім'я
|
Омар Арфуш
Валід Арфуш і Ліда Петрова
Брат - Омар Арфуш , мільярдер, композитор, видавець.
Мільярдер Омар Арфуш досить відомий у Франції та України. На Заході його знають як колишнього власника одного з найпрестижніших модельних агентств "Еліт", у нас - як композитора ( "Любов", "Душа", "Захист життя", "Місяць", "Де ти") і батька-засновника популярного журналу "Папарацці".
Білосніжна триповерхова вілла мільярдера і композитора Омара Арфуша стоїть поруч з громіздким особняком сім'ї Бориса Єльцина. Навпаки - будинок одного з власників гонок "Формула 1" Джона Тода, трохи вище в горах - вілли Тіни Тернер і Стефано Габбани. У тихої пристані Кап Ферра любить швартовать свою розкішну яхту Роман Абрамович, а Володимир Жириновський часто зупиняється в єдиному на острові розкішному п'ятизірковому "Гранд готелі" [4]
Валід від першої дружини Наталії Дементьєвої двох дітей: сина Каріма (1996 р.н.) і дочку Лізу (2000 р.н.). В даний час живе в цивільному шлюбі з Лідою Петровою, від якої має другу дочку Емілі (2004 р.н.).
|
Тісні зв'язки
|
*Бенкендорф Єгор Андрійович - гендиректор Національної телекомпанії України.
Дружить з заступником глави Адміністрації Президента ГанноюГерман.
|
Куми
|
У 2008-му прийняв християнство, його хрещеними стали політик Нестор Шуфрич і співачка Ірина Білик[5]
|
Проблемні зв'язку
|
Віктор Ющенко - 3 - й Президент України і його син Андрій.
|
Особиста справа
Україна арабська: Валід Арфуш оголошений в розшук
Заява Саміра Генрі Фарес
«Зірка» української світської хроніки Валід Арфуш - шахрай і злодій. Так стверджує член його племені Самір Генрі Фарес, громадянин Лівану. У розпорядженні«УК»потрапив ряд цікавих документів, що проливають світло на невідомі раніше моменти з підприємницької практики Валіда Арфуша. Скандального папараці, мільйонера і фрондера.
21 серпня 2006 року в 12 годині дня в Управління поліції району Джабаль-Любнан, в підрозділ «Альмрайже» батальйону «Альсахія», звернувся Алі Фауаз, адвокат пана Саміра Генрі Фареса. І подав заяву про те, що у його клієнта - Саміра Фареса - вкрадені кошти і дорогоцінні прикраси вартістю $ 8 000 (вісім тисяч доларів США). У розкраданні ліванець звинуватив свого одноплемінника - Валіда Мухамеда Аднана Арфуша. Позивач вимагав від ліванської влади «опитати Валіда Арфуша, покарати за законом, сплатити моральну і фізичну шкоду».[6]
Україна арабська: Брати Арфуш обікрали французів!
У Шевченківському райуправлінні міліції Києва знаходиться заява від французьких бізнесменів, які постраждали від дій шахраїв Арфуш.
Слідчий райуправління Степан Харченко підтвердив цю інформацію в листопаді 2006-го. Але не вважав за можливе коментувати скандальну ситуацію, так як матеріали «вивчалися для прийняття рішення». Тому «УК» тоді ж зв'язалася з представниками міжнародної консалтингової компанії «Олександр Гарез і партнери». Що представляють в справі проти братів Арфушів інтереси французької компанії «Мері-Лайт».
Довідка:Данило Макленніков, співробітник контори «АГ і партнери»:
У 2004 році французька компанія «Мері-Лайт» вирішила вигідно вкласти кошти в український ринок. Для цих цілей вона уклала контракт з паном Омаром Арфушем, який повинен був провести дослідження вітчизняного ринку шоу-бізнесу і вибрати що цікавить підприємців об'єкт. Згідно з цим документом, Арфуш відразу отримав близько 2-х мільйонів доларів США.
Через рік Омар Арфуш повідомив «Мері-Лайт», що об'єкт знайдений. Після чого на його рахунок перерахували - в рахунок оплати акцій - ще 2,5 мільйона доларів. В цілому отримані Арфушем кошти становили 70% від запланованих інвестицій. Про що прекрасно знав Арфуш. Отримавши «кругленьку» суму, він заліг на дно.
Підприємці не раз намагалися додзвонитися до нього, щоб поговорити про те, куди зникли гроші. Але він не відповідав на дзвінки. І, врешті-решт, «Мері-Лайт» звернулася в нашу компанію за допомогою. Влітку поточного року я приїхав до Києва і написав заяву до Шевченківського районного управління міліції за фактом того, що Омар Арфуш шахрайським шляхом заволодів сумою в розмірі 4 мільйона 500 тисяч доларів США ».[6]
|
Син Бога
В березні цього (2005 - ред.) Року одному з фотокореспондентів "Папарацці" вдалося сфотографувати сина Президента (ВіктораЮщенка - ред.) В момент, коли він купував дороге ювелірну прикрасу в київському магазині "Глобус". Ми, природно, опублікували знімок в нашому журналі. А через деякий час мій брат Омар вирушив разом з коханою жінкою вечеряти в ресторан "Декаданс", де до нього несподівано підійшов сам Андрій Ющенко.
Він міцно стиснув мою руку, щоб завдати болю, і запитав, хто дозволив мені друкувати його фотографії, - підключається до розмови Омар. - Я дуже здивувався і спробував пояснити концепцію нашого журналу. Сказав, що люди мають право знати, як живе син Президента.
Але молодий чоловік не хотів мене і слухати. Замість цього почав погрожувати і заявив, що якщо я посмію ще раз опублікувати його знімки, він зробить так, що я зникну!
Потім до нас підійшли інші чоловіки. Один з них представився народним депутатом, але своє прізвище не назвав. А інші, очевидно, були охоронцями Ющенка-молодшого. Вони, погрожуючи зброєю, вивели мене з ресторану. Підтвердити мої слова можуть всі, хто в цей час знаходився в ресторані! - Валід Арфуш[7]
|
Довідка:9 лютого 2005 року, напередодні дня всіх закоханих, син Президента України Андрій Ющенко був помічений папарацці в підземному торговому центрі "Глобус" на Майдані Незалежності. 19-річний хлопець у супроводі охоронця розглядав товари. Особливий інтерес він виявляв до ювелірної продукції. Мабуть, шукав подарунок для своєї коханої. Понад півгодини Андрій ретельно вивчав асортимент бутика, що спеціалізується на бельгійській біжутерії. Потім зайшов в магазин сонцезахисних окулярів, а у відділі ювелірних виробів і годинників провідних світових брендів зробив нарешті покупку. За словами очевидців, свій вибір хлопець зупинив на жіночому годиннику "Paco Rabbanne" і браслеті від "Chartage"[8]
|
У ніч на 30 вересня 2005 року в центрі Києва невідомі підпалили автомобіль «Бентлі», що належав видавцю журналу «Папарацци» Валіда Арфуша. По Києву гуляє чутка, що це помста за публікацію фоторепортажу про шикарний відпочинок Андрія Ющенка в Туреччині. Брати Омар і Валід Арфуш цей слух в інтерв'ю «КП» підтвердили.
Довідка:На початку вересня журнал "Папараzzи" купив за великі гроші фотографії сина президента України на відпочинку в Туреччині зі своєю дівчиною. Їх
Відпочинок Андрія Ющенка в Туреччині
планували помістити на обкладинці журналу і дати репортаж під заголовком "Як царевич провів канікули". Те, що це була не спланована полювання за юнаків і його коханої, а випадковість, в телефонному інтерв'ю "Версіям" з Франції, підтвердив Валід Арфуш. Він сказав, що інформацію про людину, який продав фотографії, брати тримають в секреті. Більш того, їх товарно-грошові відносини закінчилися в момент обміну фотографій на гроші.
Але як тільки інформація про фотографії "зашелестіла" за журналістськими кулуарами, Валіда почали надходити дзвінки з проханням не публікувати їх. В інтерв'ю нам він сказав, що спочатку його відмовляли "м'яко і красиво". Але коли журнал був надрукований, був дзвінок з досить різкими погрозами і натяком: мовляв, тобі є, що втрачати.
"Ми призупинили вихід журналу. А через два тижні в газеті" Київ-Пост "опублікували анонс нашого номера з фотографіями сина президента. Дзвінки з вимогою не випускати в світ цей номер почалися знову. Все це нагадувало ультиматум", - стверджує Арфуш.
Журнал повинен був вийти друком ввечері минулої п'ятниці (тобто 30 вересня). Але в ніч на четвер Валіда Арфуша здалося, ніби за ним стежать. А ще через добу - о 3 годині ранку 30 вересня невідомі уламком гантелі розбили автомобільне скло, кинули всередину салону "Бентлі" відкриту пластикову каністру з горючою рідиною, а потім підпалених петарду, в результаті чого вигорів салон автомобіля. Примітно, що пожежа сталася в кількох кроках від пожежної частини, розміщеної на вулиці Круглоуніверситетській. Арфуш каже, що поки не може оцінити завдані йому збитки, оскільки автомобіль знаходиться в ремонті.
На місце події прибула міліція. Були оформлені відповідні документи. "Я підписав те, що мені дали міліціонери, вказавши в заяві, що підпал пов'язаний з моєю професійною діяльністю в журналі" Папараzzи ", - сказав нам Арфуш. [9]
|
Підсумки
За словами Валіда Арфуша збитків у зв'язку зі скандальними фото склав близько $ 20 млн . У його PR-агентства були великі контракти з такими компаніями, як Coca-Cola, Life :) і т. д. Ці клієнти після скандалу один за одним почали надсилати листи про розірвання договорів[2]
Так, я дружив з Катериною Ющенко, непогано дружив, ходили разом в кафе. у мене насправді найбільше претензій саме до Катері не Ющенко. Дивовижна людина. Я ніколи не підозрював, що у людини може бути настільки мерзенний характер. Іншого слова я не маю. До того, як вона стала першою леді, і після - це дві різні людини, вона себе видавала за іншу.
Мене дуже сильно дивує те, що вона робила. Катерина Ющенко зібрала кілька мільйонів на «Дитячу лікарню майбутнього», але немає лікарні. Найдивовижніше те, що ми живемо в країні, де це нікого не цікавить, це вважається нормою[2]
|
Розбазарювання держкоштів
Арфуш і Бенкендорф
Рахункова палата заявляє про НЕ ефективності використання держкоштів Національною телекомпанією та Національною радіокомпанією у 2010 році та першій половині 2011.
"Як показала перевірка, протягом 2010 та I півріччя 2011 НРК неефективно і з порушеннями бюджетного та чинного законодавства витрачено близько 25 млн. грн., НТК - понад 24 млн . гривень ", - йдеться в документі.
Також повідомляється, що, НТКУ і НРКУ використовували зазначені бюджетні кошти тільки на власне утримання.
При цьому бюджетні кошти були їм виділені для виконання держзамовлення, що включає в себе створення телерадіокомпаніями якісного та конкурентоспроможного продукту на інформаційному ринку, а також пошук додаткових доходів від телерадіовиробництва.
У документі також наголошується, що за відсутності належного контролю з боку Держкомтелерадіо обидві державні компанії "не привели свій організаційно-правовий статус у відповідність до вимог чинного законодавства"[10]
*ремарка по НТКУ:
*ремарка по НТКУ:
Арфуш, Онишенко, Кличко - сутенеры пробрались в украинскую политику - Компромат Украины и России | ОРД и АНТИКОР
11-14 minutes
Коли Віктор Янукович в Давосі говорив про те, як прекрасно роздягаються українські жінки, це була не просто проста обмовка, а реклама. Люди з його оточення, депутати (опозиціонери в тому числі) давно перетворили індустрію сексу і продажу жіночих тіл в один з головних джерел доходу. Тобто проституція - офіційна пам'ятка України. Не дарма так поплярен секс-туризм в нашу країну. Замішані, як побачимо, все - і оточення президента, і депутати, і навіть мами київських мільйонерів. У Верховній Раді існує навіть спеціальна ВІП-послуга, що користується неабиякою популярністю в колі одружених депутатів. Всього за п'ять тисяч доларів на місяць, можна «взяти напрокат» дівчину-модель, будь-яку, яка сподобається.
«Причому у них не питають, де вони знаходяться, як себе почувають. Якщо вона потрібна, її викликають. При цьому самі дружини прекрасно знають, що їхні чоловіки живуть подвійним життям. Але це свого роду плата за право бути офіційною дружиною політика, "- рассказвает політичний експерт Наталя Гумба.
Дівочі тіла для чорних членів
Нещодавно в мережі «гриміло» інтерв'ю Надії Каддафі яке опублікував відомий сайт спеціалізується на кріміналльной тематиці Кримінальна Україна. Так ось, вона зізналася, що після весілля чоловік змінився - став відкрито приводити коханок в будинок, влаштовував з друзями групові оргії, знімаючи їх на камеру. У числі повій були дівчата з України. На один з її днів народження Сейф замовив для дружини святкову вечерю, запросивши компанію з двадцяти українських повій. Їх він купив відразу на кілька днів. Сейф думав, що його дружині буде приємно таким чином поспілкуватися з її землячками. Наведемо ще деякі висловлювання Надії: Про друзів Сейфа: «... Так звана свита, дармоїди. Крім того що ці хлопці пили, їли, купували собі жінок за рахунок мого чоловіка, так вони ще 24 години на добу знаходились в нашому домі. Причому без сорому розгулювали по кімнатах в одних трусах і займалися коханням зі своїми дівчатами в моїй спальні. Коли вранці я спускалася в вітальню, там вже снідали чоловік десять ... Сперечатися з цим було марно. Сейф відразу попередив мене: друзі для нього - святе! »Про конкурсах краси в Україні:« ... Сейф не те що не приховував від мене своїх коханок, він постійно приводив їх в будинок. Спочатку я закатувала скандали, ридала, а потім зрозуміла, що неможливо нічого змінити. І я змирилася. Тільки вимагала чоловіка частіше перевірятися у лікарів. Сейф з друзями не гребували групових оргій, причому все це справа знімали на камеру. Часом доходило до абсурду. Так, два роки тому Сейф проспонсорував конкурс краси в Україні. Я займалася відбором дівчат. Частина тих красунь перестрибнула з подіуму прямо в ліжко мого чоловіка. »Про крадіжку дитини:« ... Одного разу ми міцно посварилися з чоловіком, і я поїхала в Крим до мами, - згадує Надія. - В цей час в Лівії розпочався священний для мусульман місяць Рамадан. Сейф буквально обривав мій телефон. Кричав, що не може без мене. Хоча я чудово розуміла, що йому просто необхідний був секс! Адже в цей час йому заборонялося не тільки пити і гуляти, але і приводити в будинок чужих жінок. Батько б просто вбив сина за це. Я не повернулася. А через тиждень мені подзвонив брат з Донецька. Він був в паніці - його сина вкрали якісь люди. Пізніше хлопчика повернули. З'ясувалося, що таким чином Сейф вирішив мене налякати. У нього величезні зв'язки в Україні, особливо Україні кримінальній ». Не секрет, що майже всі конкурси краси в нашій країні - це бізнес, який контролюється всього двома українцями: Валідом Арфушем (він пріянл громадянство України) і Олександром Онищенком. Брати Арфуші ж були кращими друзями і подільниками синів Каддафі. Якраз синам Муамара Каддафі Омар і Валід Арфуш (останній зараз став віце-президентом Національної телерадіокомпанії України) постійно постачав з нашої країни «одноразових наречених». Було це ще в пору становлення арфушевого «бізнесу». Також Арфуш був одним з головних організаторів всеукраїнських і навіть міжнародних (в Україні) конкурсів краси. Також «засвітився» в продажу українок і Олександр Онищенко. Відомий Онищенко в кримінальних колах нашої батьківщини ще під своїм колишнім, батьківській прізвищем - «Кадиров». Його, Олександра Кадирова, колись «бригадира» знаменитої угруповання «Киселя» багато столичний жителі пригадують ще з 90-х, як ярого збирача рекетирською данини на київському Володимирському ринку. Всі ці так звані "конкурси" або огляди, що в Україні, що в Росії - є фактично кастингом борделів для багатих людей під красивою вивіскою різних модельних агентств. Це вже ні для кого, напевно, не секрет. В умовах тотального руйнування моральних підвалин, наші дівчата згодні йти на подіуми всіх цих «конкурсів краси», при тому прекрасно знаючи про своє подальше «професійному» шляху. А такі громадяни, як Кадиров або Арфуш зроблять на подібних «дівчаток» хороший бізнес, при тому виступаючи, просто-напросто як високооплачувані сутенери. Звичайно, отримуючи для себе бариші і чималі інші побічні дивіденди. Саме тому, і Арфуш, і Кадиров-Онищенко стали почесними гостями на усіляких урочистостях, де беруть участь навіть вищі чиновники української держави. Дружні стосунки з ними заводять навіть міністри і народні депутати. Саме вони в більшості своїй і використовують таких доступних дівчат з цього «модельного» справи Арфщуа і Онищенко. Додамо, що ці одкровення Надії Каддафі надають особливого сенсу при перегляді фотографій з конкурсів краси, анпрміер «Україна Всесвіт», «Міс Україна», «Королева краси» і подібних ... КТо з них стане свіжиною на столі у депутата?
Бордель під даху боксера-політика
Бордель знаходиться під дахом Віталія Кличка. При чому в прямому сенсі слова - під дахом будинку, де живе політик, кандидат в президенти країни. - Я не думаю, що тема «грошей від проституції» стане забійним компроматом на Кличка в майбутньому, - сказав російській інформагенції політолог Кость Бондаренко. - І у Тимошенко, і у Яценюка, і у Тягнибока в оточенні можна знайти сумнівних людей. У 2009 році, коли в тій хаті сталася пожежа, ходили чутки, що заклад, куди вхід коштує 100 гривень, належить Кличку, але його прес-секретар це спростовує. А гендиректор компанії «Ресторанний консалтинг» Ольга Насонова сказала, що власники клубу - непублічні люди. Зовсім недавно в Інтернеті з'явився компрометуючий матеріал під назвою «Друзі Віталія Кличка - 1: Артур Палатний та Веніамін Гонікман». У ньому без посилання на документи стверджувалося, що Палатний був партнером по бізнесу колишнього киянина Веніаміна Гонікмана, засудженого в США 23 травня 2012 року (у складі групи міжнародних сутенерів) за продаж українок в сексуальне рабство за океан. У статті зазначалося, що Гонікману дали три роки і присудили виплатити майже $ 1,6 млн 12 тис. Потерпілим дівчатам. Зв'язок лідера УДАРу плюс, можливого кандидата в президенти України Віталія Кличка з клубом «Ріо» простежується дуже легко. Боксер-політик живе в будинку по Богдана Хмельницького, 30/10, де розташований клуб, - Віталій і його брат Володимир володіють там розкішними апартаментами на верхніх поверхах (по документам, це квартири 19 і 20), заради яких в 2001 році брати надбудували на будівлі два поверхи мансарди. У радянські часи тут розташовувався гастроном №9, директором якого працював Леонід Палатний - батько найближчого соратника лідера УДАРУ, народного депутата Артура Палатного. Ось що розповідав сам Артур Леонідович в одному з інтерв'ю: «У 1996 році ми приватизували це приміщення ... Пізніше зробили тут один з перших ресторанів спільно з" Козирної карти ". Кличко мені тоді дуже допомагав ». Власником приміщення колишнього гастроному стало засноване родиною палатних ЗАТ «Театральне». Нині в цьому будинку розташовуються кілька фірм, пов'язаних з соратником Кличко. Одна з них - ТОВ «Ігрові технології», створена, за даними Єдиного держреєстру підприємств і організацій, у 2000 році трьома співзасновниками - самим Артуром Палатний, Давидом Ціфанскім і Олександром Булинь. Останній є ... дядьком братів Кличків по материнській лінії. А «Ігрові технології», за інформацією довідника «Жовті сторінки Києва» та інших бізнес-каталогів, - це і є розташований за тією ж адресою клуб «Ріо». Виходить, що близький родич Кличко - один із засновників стрип-закладу (як, втім, і ряду інших фірм, що входять в бізнес-імперію боксерів). Правда, кілька років тому, приблизно в один час зі стартом політичної кар'єри Віталія, його дядько вийшов зі складу засновників неоднозначного бізнесу. Але ні для кого не секрет, що фактично клуб залишається в орбіті інтересів сім'ї Кличко. Сюди беруть дівчат з вулиці, заманюючи високою зарплатою, проте потім з'ясовується, що заробити обіцяні гроші вони можуть тільки за допомогою інтимних послуг для клієнтів. На своєму сайті стрип-клуб рекламує барвисте шоу з танцівницями різного ступеня «роздягнутися», включаючи PIP-шоу за склом: приватний танець без одягу зовсім. Але не танцем єдиним славиться клуб «RIO». Заходимо на сайт «Ескорт-агентства GiA», яке рекламує себе як агентство, «всім відоме прекрасними дівчатками, які надають елітні інтим-послуги в столиці України». І читаємо: «В нічному клубі« РІО »ви зможете підібрати собі жінку на будь-який смак, колір і вік. Є певна плата за послуги (у кожної дівчини свої розцінки). Ось тільки є один мінус. Мало хто з дівчат зможе виїхати з вами з клубу куди-небудь. Інтим-послуги надаються тільки на території нічного клубу «RIO» (кінець цитати). «А що ти думаєш, - каже вона і ніяково намагається обійняти. - Хочеш і в річці скупатися, і плавки не замочивши? Тут 150 дівчат танцюють - і все (!) Займаються проституцією. Всього одна неприступна. Вона просто танцює, але і то лише тому, що гроші їй не потрібні. Так що треба перебороти себе ... »« І це безпечно! - продовжує Марина. - Адміністрація дозволяє танцівницям виїжджати тільки з тими клієнтами, які тут постійно тусуються і дівчат не ображають. Боятися, загалом, нічого. Плинність, правда, тут велика, але зовсім не через поганого поводження. Дівчата втомлюються, шукають інші можливості ... »Діяльність стрип-клубів практично не перевіряється, повідомив« Погляду »народний депутат, перший заступник голови парламентського комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю Геннадій Москаль. «Сутенери повинні нести відповідальність за втягнення в проституцію. Але сьогодні торгівля людьми «кришується» правоохоронними органами », - сказав він. Ст. 303 Кримінального кодексу (сутенерство) передбачає покарання у вигляді 3-15 років в'язниці. Однак випадків притягнення до відповідальності менеджерів або власників нічних клубів в столиці поки не було. У Київській області офіційного поняття «бордель» не існує в принципі, заявив «Погляду» керівник прес-служби обласного управління МВС Микола Жукович. «Але є розважальні заклади, куди періодично викликають повій для відповідних розваг. У Київській області таких закладів 17. Ми їх періодично перевіряємо. Практично ми всі заклади перевіряємо, але ці 17 - на особливому контролі. Це досить престижні заклади, але які - говорити не буду, щоб не робити рекламу », - сказав він. куди періодично викликають повій для відповідних розваг. У Київській області таких закладів 17. Ми їх періодично перевіряємо. Практично ми всі заклади перевіряємо, але ці 17 - на особливому контролі. Це досить престижні заклади, але які - говорити не буду, щоб не робити рекламу », - сказав він. куди періодично викликають повій для відповідних розваг. У Київській області таких закладів 17. Ми їх періодично перевіряємо. Практично ми всі заклади перевіряємо, але ці 17 - на особливому контролі. Це досить престижні заклади, але які - говорити не буду, щоб не робити рекламу », - сказав він.
Сергій Овчаренко для ОРД 02 і Кримінальна Україна
«Причому у них не питають, де вони знаходяться, як себе почувають. Якщо вона потрібна, її викликають. При цьому самі дружини прекрасно знають, що їхні чоловіки живуть подвійним життям. Але це свого роду плата за право бути офіційною дружиною політика, "- рассказвает політичний експерт Наталя Гумба.
Дівочі тіла для чорних членів
Нещодавно в мережі «гриміло» інтерв'ю Надії Каддафі яке опублікував відомий сайт спеціалізується на кріміналльной тематиці Кримінальна Україна. Так ось, вона зізналася, що після весілля чоловік змінився - став відкрито приводити коханок в будинок, влаштовував з друзями групові оргії, знімаючи їх на камеру. У числі повій були дівчата з України. На один з її днів народження Сейф замовив для дружини святкову вечерю, запросивши компанію з двадцяти українських повій. Їх він купив відразу на кілька днів. Сейф думав, що його дружині буде приємно таким чином поспілкуватися з її землячками. Наведемо ще деякі висловлювання Надії: Про друзів Сейфа: «... Так звана свита, дармоїди. Крім того що ці хлопці пили, їли, купували собі жінок за рахунок мого чоловіка, так вони ще 24 години на добу знаходились в нашому домі. Причому без сорому розгулювали по кімнатах в одних трусах і займалися коханням зі своїми дівчатами в моїй спальні. Коли вранці я спускалася в вітальню, там вже снідали чоловік десять ... Сперечатися з цим було марно. Сейф відразу попередив мене: друзі для нього - святе! »Про конкурсах краси в Україні:« ... Сейф не те що не приховував від мене своїх коханок, він постійно приводив їх в будинок. Спочатку я закатувала скандали, ридала, а потім зрозуміла, що неможливо нічого змінити. І я змирилася. Тільки вимагала чоловіка частіше перевірятися у лікарів. Сейф з друзями не гребували групових оргій, причому все це справа знімали на камеру. Часом доходило до абсурду. Так, два роки тому Сейф проспонсорував конкурс краси в Україні. Я займалася відбором дівчат. Частина тих красунь перестрибнула з подіуму прямо в ліжко мого чоловіка. »Про крадіжку дитини:« ... Одного разу ми міцно посварилися з чоловіком, і я поїхала в Крим до мами, - згадує Надія. - В цей час в Лівії розпочався священний для мусульман місяць Рамадан. Сейф буквально обривав мій телефон. Кричав, що не може без мене. Хоча я чудово розуміла, що йому просто необхідний був секс! Адже в цей час йому заборонялося не тільки пити і гуляти, але і приводити в будинок чужих жінок. Батько б просто вбив сина за це. Я не повернулася. А через тиждень мені подзвонив брат з Донецька. Він був в паніці - його сина вкрали якісь люди. Пізніше хлопчика повернули. З'ясувалося, що таким чином Сейф вирішив мене налякати. У нього величезні зв'язки в Україні, особливо Україні кримінальній ». Не секрет, що майже всі конкурси краси в нашій країні - це бізнес, який контролюється всього двома українцями: Валідом Арфушем (він пріянл громадянство України) і Олександром Онищенком. Брати Арфуші ж були кращими друзями і подільниками синів Каддафі. Якраз синам Муамара Каддафі Омар і Валід Арфуш (останній зараз став віце-президентом Національної телерадіокомпанії України) постійно постачав з нашої країни «одноразових наречених». Було це ще в пору становлення арфушевого «бізнесу». Також Арфуш був одним з головних організаторів всеукраїнських і навіть міжнародних (в Україні) конкурсів краси. Також «засвітився» в продажу українок і Олександр Онищенко. Відомий Онищенко в кримінальних колах нашої батьківщини ще під своїм колишнім, батьківській прізвищем - «Кадиров». Його, Олександра Кадирова, колись «бригадира» знаменитої угруповання «Киселя» багато столичний жителі пригадують ще з 90-х, як ярого збирача рекетирською данини на київському Володимирському ринку. Всі ці так звані "конкурси" або огляди, що в Україні, що в Росії - є фактично кастингом борделів для багатих людей під красивою вивіскою різних модельних агентств. Це вже ні для кого, напевно, не секрет. В умовах тотального руйнування моральних підвалин, наші дівчата згодні йти на подіуми всіх цих «конкурсів краси», при тому прекрасно знаючи про своє подальше «професійному» шляху. А такі громадяни, як Кадиров або Арфуш зроблять на подібних «дівчаток» хороший бізнес, при тому виступаючи, просто-напросто як високооплачувані сутенери. Звичайно, отримуючи для себе бариші і чималі інші побічні дивіденди. Саме тому, і Арфуш, і Кадиров-Онищенко стали почесними гостями на усіляких урочистостях, де беруть участь навіть вищі чиновники української держави. Дружні стосунки з ними заводять навіть міністри і народні депутати. Саме вони в більшості своїй і використовують таких доступних дівчат з цього «модельного» справи Арфщуа і Онищенко. Додамо, що ці одкровення Надії Каддафі надають особливого сенсу при перегляді фотографій з конкурсів краси, анпрміер «Україна Всесвіт», «Міс Україна», «Королева краси» і подібних ... КТо з них стане свіжиною на столі у депутата?
Бордель під даху боксера-політика
Бордель знаходиться під дахом Віталія Кличка. При чому в прямому сенсі слова - під дахом будинку, де живе політик, кандидат в президенти країни. - Я не думаю, що тема «грошей від проституції» стане забійним компроматом на Кличка в майбутньому, - сказав російській інформагенції політолог Кость Бондаренко. - І у Тимошенко, і у Яценюка, і у Тягнибока в оточенні можна знайти сумнівних людей. У 2009 році, коли в тій хаті сталася пожежа, ходили чутки, що заклад, куди вхід коштує 100 гривень, належить Кличку, але його прес-секретар це спростовує. А гендиректор компанії «Ресторанний консалтинг» Ольга Насонова сказала, що власники клубу - непублічні люди. Зовсім недавно в Інтернеті з'явився компрометуючий матеріал під назвою «Друзі Віталія Кличка - 1: Артур Палатний та Веніамін Гонікман». У ньому без посилання на документи стверджувалося, що Палатний був партнером по бізнесу колишнього киянина Веніаміна Гонікмана, засудженого в США 23 травня 2012 року (у складі групи міжнародних сутенерів) за продаж українок в сексуальне рабство за океан. У статті зазначалося, що Гонікману дали три роки і присудили виплатити майже $ 1,6 млн 12 тис. Потерпілим дівчатам. Зв'язок лідера УДАРу плюс, можливого кандидата в президенти України Віталія Кличка з клубом «Ріо» простежується дуже легко. Боксер-політик живе в будинку по Богдана Хмельницького, 30/10, де розташований клуб, - Віталій і його брат Володимир володіють там розкішними апартаментами на верхніх поверхах (по документам, це квартири 19 і 20), заради яких в 2001 році брати надбудували на будівлі два поверхи мансарди. У радянські часи тут розташовувався гастроном №9, директором якого працював Леонід Палатний - батько найближчого соратника лідера УДАРУ, народного депутата Артура Палатного. Ось що розповідав сам Артур Леонідович в одному з інтерв'ю: «У 1996 році ми приватизували це приміщення ... Пізніше зробили тут один з перших ресторанів спільно з" Козирної карти ". Кличко мені тоді дуже допомагав ». Власником приміщення колишнього гастроному стало засноване родиною палатних ЗАТ «Театральне». Нині в цьому будинку розташовуються кілька фірм, пов'язаних з соратником Кличко. Одна з них - ТОВ «Ігрові технології», створена, за даними Єдиного держреєстру підприємств і організацій, у 2000 році трьома співзасновниками - самим Артуром Палатний, Давидом Ціфанскім і Олександром Булинь. Останній є ... дядьком братів Кличків по материнській лінії. А «Ігрові технології», за інформацією довідника «Жовті сторінки Києва» та інших бізнес-каталогів, - це і є розташований за тією ж адресою клуб «Ріо». Виходить, що близький родич Кличко - один із засновників стрип-закладу (як, втім, і ряду інших фірм, що входять в бізнес-імперію боксерів). Правда, кілька років тому, приблизно в один час зі стартом політичної кар'єри Віталія, його дядько вийшов зі складу засновників неоднозначного бізнесу. Але ні для кого не секрет, що фактично клуб залишається в орбіті інтересів сім'ї Кличко. Сюди беруть дівчат з вулиці, заманюючи високою зарплатою, проте потім з'ясовується, що заробити обіцяні гроші вони можуть тільки за допомогою інтимних послуг для клієнтів. На своєму сайті стрип-клуб рекламує барвисте шоу з танцівницями різного ступеня «роздягнутися», включаючи PIP-шоу за склом: приватний танець без одягу зовсім. Але не танцем єдиним славиться клуб «RIO». Заходимо на сайт «Ескорт-агентства GiA», яке рекламує себе як агентство, «всім відоме прекрасними дівчатками, які надають елітні інтим-послуги в столиці України». І читаємо: «В нічному клубі« РІО »ви зможете підібрати собі жінку на будь-який смак, колір і вік. Є певна плата за послуги (у кожної дівчини свої розцінки). Ось тільки є один мінус. Мало хто з дівчат зможе виїхати з вами з клубу куди-небудь. Інтим-послуги надаються тільки на території нічного клубу «RIO» (кінець цитати). «А що ти думаєш, - каже вона і ніяково намагається обійняти. - Хочеш і в річці скупатися, і плавки не замочивши? Тут 150 дівчат танцюють - і все (!) Займаються проституцією. Всього одна неприступна. Вона просто танцює, але і то лише тому, що гроші їй не потрібні. Так що треба перебороти себе ... »« І це безпечно! - продовжує Марина. - Адміністрація дозволяє танцівницям виїжджати тільки з тими клієнтами, які тут постійно тусуються і дівчат не ображають. Боятися, загалом, нічого. Плинність, правда, тут велика, але зовсім не через поганого поводження. Дівчата втомлюються, шукають інші можливості ... »Діяльність стрип-клубів практично не перевіряється, повідомив« Погляду »народний депутат, перший заступник голови парламентського комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю Геннадій Москаль. «Сутенери повинні нести відповідальність за втягнення в проституцію. Але сьогодні торгівля людьми «кришується» правоохоронними органами », - сказав він. Ст. 303 Кримінального кодексу (сутенерство) передбачає покарання у вигляді 3-15 років в'язниці. Однак випадків притягнення до відповідальності менеджерів або власників нічних клубів в столиці поки не було. У Київській області офіційного поняття «бордель» не існує в принципі, заявив «Погляду» керівник прес-служби обласного управління МВС Микола Жукович. «Але є розважальні заклади, куди періодично викликають повій для відповідних розваг. У Київській області таких закладів 17. Ми їх періодично перевіряємо. Практично ми всі заклади перевіряємо, але ці 17 - на особливому контролі. Це досить престижні заклади, але які - говорити не буду, щоб не робити рекламу », - сказав він. куди періодично викликають повій для відповідних розваг. У Київській області таких закладів 17. Ми їх періодично перевіряємо. Практично ми всі заклади перевіряємо, але ці 17 - на особливому контролі. Це досить престижні заклади, але які - говорити не буду, щоб не робити рекламу », - сказав він. куди періодично викликають повій для відповідних розваг. У Київській області таких закладів 17. Ми їх періодично перевіряємо. Практично ми всі заклади перевіряємо, але ці 17 - на особливому контролі. Це досить престижні заклади, але які - говорити не буду, щоб не робити рекламу », - сказав він.
Сергій Овчаренко для ОРД 02 і Кримінальна Україна
Бізнес досьє
Арфуш і його старший брат Омар стали першими іноземцями, які приїхали в Дніпропетровськ на ПМЖ. Омар Арфуш вступив до музичного училища, а Валід - на факультет журналістики Дніпропетровського державного університету. Він стверджує, що тоді вони з братом мали сумою в $ 150 на двох. Це і змусило їх швидко навчитися робити бізнес в Україні. Вони почали з того, що придбали двохкасетний магнітофон Panasonic, записували на касети пісні Віктора Цоя і продавали їх у комісійних магазинах. А в 1995 р, переїхавши до Києва, Валід Арфуш реалізував перший серйозний проект - радіо Super Nova Fm, інвестувавши в нього лише $ 16 тис.
Довідка:У один з робочих днів 2005 року, десятки великих українських бізнесменів, відомих політиків, виконавців і журналістів отримали дивний квиток-запрошення. «Бери закордонний паспорт і зубну пасту, попередь дружину, що будеш вдома в 6 ранку». Увечері вони зібралися в одному з нічних клубів Києва, а через деякий час їх проводили в автобус «без вікон» і відвезли в аеропорт «Бориспіль». Там для цієї групи вже був відкритий «зелений коридор». Літак летів до Туреччини, але ця інформація трималася в таємниці від пасажирів. Єдиний напій, який подавали під час польоту, - Red Bull з горілкою. У Стамбулі гостей посадили на корабель, де все вже було готове до початку української вечірки Red Bull
|
Цю PR-акцію з бюджетом понад $ 1 млн для енергетичного напою розробляв Валід Арфуш разом зі своїм креативним агентством Super Nova Agency. Зараз ця компанія - основне джерело доходів. Коло проектів, за які вона береться, досить широкий. Агентство проводило конкурс краси «Міс Європа-2006», Кубок президентів і чемпіонат України з авторалі Yalta Life Rally. Воно займається PR-супроводом політиків і великих підприємців в Україні та за кордоном. Забезпечує їм статті в пресі, організацію ділових зустрічей і лоббінг. Але основна його спеціалізація - виведення на ринок нових продуктів. Валід Арфуш брав особисту участь в розробці PR-акцій, що передують появі в продажу Coca-Сola light і Burn, але найяскравішою вважає захід, розроблений для Red Bull. До кризи у братів Арфуш був багатомільйонний прибуток, а після він різко скоротився.[2]
Свобода против Арфуша
14 апреля 2010 Киевская городская организация Всеукраинского объединения "Свобода" перед Национальной телекомпанией Украины провела акцию "SOS! Арфуш!" против назначения Валида Арфуша на должность заместителя директора НТКУ.
Двое участников театрализованного действа, с которого началась акция "SOS! Арфуш!", Изображали нелегалов - "сутенера" и "наркоторговца", которые пытались трудоустроиться в НТКУ. Они объясняли присутствующим, что свою "карьеру" начинали вместе с их "другом" Валид Арфуш. Как сказал "наркоторговец", приплясывая и размахивая полиэтиленовым мешочком с "белым порошком", они делили с "другом Валида любофф и удавольствие. В настоящее время "сутенер" призвал Арфуша вспомнить лучшие времена, демонстрируя некоторое порнографический журнал, из которого они начинали. Когда же Арфуш стремительно пошел вверх по карьерной лестнице и стал руководить национальным телевидением, забыл о своих "друзей"[11]
Источники
Page 2
Арфуш, Валід
Арфуш Валід
|
Заступник гендиректора Національної телекомпанії України
|
Особова справа
Народився 10 квітня 1971 року в Тріполі, Ліван. Переїхав в Україну в 1990 році слідом за братом Омаром. У 1991-му вступив на журфак Дніпропетровського державного університету. Прийняв громадянство України в 2005 році. Вищої освіти не має.
У мене поки немає вищої освіти. Я пробував вчитися на журналістики і у Франції, і в Дніпропетровську, але ніде не закінчив. Справа в тому, що я не люблю вчитися, мені не вистачає терпіння[1]
|
- У 1995 році брати Арфуш створили одну з перших FM-радіостанцій "Супер-Нова", акції якої продали в 2005-му.
- У 1997 році стали продюсерами конкурсу "Міс Європа" в Києві.
- У 1998-2000 рр. представляли інтереси модельного агентства "Elite" в Україні, а також організовували міжнародний конкурс моделей "Elite Model Look".
- У 2000-му В.Арфуш став першим послом Доброї Волі ООН по боротьбі зі СНІДом в Україні.
- У 2002-му разом з братом заснував конкурс краси "Miss @ Net World", фінал якого пройшов в Лівії. У тому ж році заснував креативне BTL агентство "Super Nova Agency", яке займається розкруткою і просуванням нових брендів і продуктів, а також піар-підтримкою політиків і підприємців.
- У 2003 році брати почали видавати журнал "Папараzzи" про життя зірок шоу-бізнесу і можновладців.
- У 2005 році журнал опублікував статтю, присвячену синові Президента України Віктора Ющенка Андрію Ющенку, після чого нібито в помсту і для залякування був здійснений підпал "Bentley" Валіда Арфуша.
- У 2005-му у видавництві "Фоліо" вийшла книга В.АРФУШ "Sex. Вбивство. Мільйон", в якій в авторському викладі розповідається про резонансні події в Україні за останні роки.
- У 2006 році В. Арфуш з братом придбав права на проведення трьох конкурсів краси "Міс Європа", перший з яких відбувся в тому ж році в Києві. Рік по тому брати Арфуш заснували новий конкурс краси "Міс екс-СРСР" або "Міс СНД".
- У 2006-му на запрошення відомого українського режисера Андрія Бенкендорфа Валід знявся в його картині "Старики-полковники" в ролі бандита Артура.
- У 2007 році створив громадське об'єднання "SOS! Расизм!", Став його генеральним секретарем.
- У 2008-му став "хронікером" в телепрограмі Савіка Шустера "Шустер Live".
- З серпня 2009 по лютий 2010 рр. Арфуш брав участь у передвиборній кампанії кандидата в президенти Віктора Януковича в якості члена креативної ради кандидата і керівника відділу зарубіжної преси.
Віддаю перевагу Партії регіонів. Моє агентство (Super Nova Agency - прим. "ВД") довго з ними працювало, і я точно знаю, що вони ні за що не поміняють своїх домовленостей
|
Його тісну співпрацю з Партією регіонів почалося під час президентської виборчої кампанії. В обов'язки Арфуша входила робота над закордонним іміджем Віктора Януковича. Валід Арфуш організовував тоді ще кандидату в президенти інтерв'ю в зарубіжних ЗМІ. Численні знайомства в ділових і журналістських колах в Україні та за кордоном - головний козир Валіда Арфуша[2]
Я займався багатьма ексклюзивними інтерв'ю кандидата Віктора Януковича для зарубіжної преси. Це було і BBC, і CNN, і Financial Times, і New York Times, і французькі засоби масової інформації. Ми ввели таке поняття, як tea-conference ( «чайна конференція»). Це коли західний журналіст спілкується в відкриту з ключовими фігурами передвиборної кампанії - Ганною Герман, Борисом Колесніковим - мало не раз на два тижні. І це для західних журналістів був дивовижний підхід, тому що, як вони мені розповідали, отримати інтерв'ю з Юлією Тимошенко в той час було надзвичайно складно. Один французький журналіст в Сорбонні писав дисертацію саме про вибори в Україні, про те, як вони будуються. Так ось, він написав, що, на його подив, клан, який все називали проросійським, був більш відкритим по відношенню до західних журналістів, ніж той клан, який називався прозахідним. Я безпосередньо займався цим напрямом роботи, оскільки сам знаю п'ять мов і маю дуже багато контактів із західними журналістами - Валід Арфуш[2]
|
- З березня 2010-го - перший заступник гендиректора Національної телекомпанії України Єгора Бенкендорфа[3]
На «Першому Національному» Арфуш відповідає за міжнародний і музичний напрямки і не соромиться використовувати напрацьовані зв'язки для залучення інвестиційних партнерів. Так, до проведення трансляції «Євробачення-2011» в Києві не без його допомоги залучили компанію Еstilestudio, інвестує в декорації і світло близько $ 1 млн.[2]
Сім'я і зв'язку
Сім'я і зв'язку
| |
Сім'я
|
Омар Арфуш
Валід Арфуш і Ліда Петрова
Брат - Омар Арфуш , мільярдер, композитор, видавець.
Мільярдер Омар Арфуш досить відомий у Франції та України. На Заході його знають як колишнього власника одного з найпрестижніших модельних агентств "Еліт", у нас - як композитора ( "Любов", "Душа", "Захист життя", "Місяць", "Де ти") і батька-засновника популярного журналу "Папарацці".
Білосніжна триповерхова вілла мільярдера і композитора Омара Арфуша стоїть поруч з громіздким особняком сім'ї Бориса Єльцина. Навпаки - будинок одного з власників гонок "Формула 1" Джона Тода, трохи вище в горах - вілли Тіни Тернер і Стефано Габбани. У тихої пристані Кап Ферра любить швартовать свою розкішну яхту Роман Абрамович, а Володимир Жириновський часто зупиняється в єдиному на острові розкішному п'ятизірковому "Гранд готелі" [4]
Валід від першої дружини Наталії Дементьєвої двох дітей: сина Каріма (1996 р.н.) і дочку Лізу (2000 р.н.). В даний час живе в цивільному шлюбі з Лідою Петровою, від якої має другу дочку Емілі (2004 р.н.).
|
Тісні зв'язки
|
*Бенкендорф Єгор Андрійович - гендиректор Національної телекомпанії України.
Дружить з заступником глави Адміністрації Президента ГанноюГерман.
|
Куми
|
У 2008-му прийняв християнство, його хрещеними стали політик Нестор Шуфрич і співачка Ірина Білик[5]
|
Проблемні зв'язку
|
Віктор Ющенко - 3 - й Президент України і його син Андрій.
|
Особиста справа
Україна арабська: Валід Арфуш оголошений в розшук
Заява Саміра Генрі Фарес
«Зірка» української світської хроніки Валід Арфуш - шахрай і злодій. Так стверджує член його племені Самір Генрі Фарес, громадянин Лівану. У розпорядженні«УК»потрапив ряд цікавих документів, що проливають світло на невідомі раніше моменти з підприємницької практики Валіда Арфуша. Скандального папараці, мільйонера і фрондера.
21 серпня 2006 року в 12 годині дня в Управління поліції району Джабаль-Любнан, в підрозділ «Альмрайже» батальйону «Альсахія», звернувся Алі Фауаз, адвокат пана Саміра Генрі Фареса. І подав заяву про те, що у його клієнта - Саміра Фареса - вкрадені кошти і дорогоцінні прикраси вартістю $ 8 000 (вісім тисяч доларів США). У розкраданні ліванець звинуватив свого одноплемінника - Валіда Мухамеда Аднана Арфуша. Позивач вимагав від ліванської влади «опитати Валіда Арфуша, покарати за законом, сплатити моральну і фізичну шкоду».[6]
Україна арабська: Брати Арфуш обікрали французів!
У Шевченківському райуправлінні міліції Києва знаходиться заява від французьких бізнесменів, які постраждали від дій шахраїв Арфуш.
Слідчий райуправління Степан Харченко підтвердив цю інформацію в листопаді 2006-го. Але не вважав за можливе коментувати скандальну ситуацію, так як матеріали «вивчалися для прийняття рішення». Тому «УК» тоді ж зв'язалася з представниками міжнародної консалтингової компанії «Олександр Гарез і партнери». Що представляють в справі проти братів Арфушів інтереси французької компанії «Мері-Лайт».
Довідка:Данило Макленніков, співробітник контори «АГ і партнери»:
У 2004 році французька компанія «Мері-Лайт» вирішила вигідно вкласти кошти в український ринок. Для цих цілей вона уклала контракт з паном Омаром Арфушем, який повинен був провести дослідження вітчизняного ринку шоу-бізнесу і вибрати що цікавить підприємців об'єкт. Згідно з цим документом, Арфуш відразу отримав близько 2-х мільйонів доларів США.
Через рік Омар Арфуш повідомив «Мері-Лайт», що об'єкт знайдений. Після чого на його рахунок перерахували - в рахунок оплати акцій - ще 2,5 мільйона доларів. В цілому отримані Арфушем кошти становили 70% від запланованих інвестицій. Про що прекрасно знав Арфуш. Отримавши «кругленьку» суму, він заліг на дно.
Підприємці не раз намагалися додзвонитися до нього, щоб поговорити про те, куди зникли гроші. Але він не відповідав на дзвінки. І, врешті-решт, «Мері-Лайт» звернулася в нашу компанію за допомогою. Влітку поточного року я приїхав до Києва і написав заяву до Шевченківського районного управління міліції за фактом того, що Омар Арфуш шахрайським шляхом заволодів сумою в розмірі 4 мільйона 500 тисяч доларів США ».[6]
|
Син Бога
В березні цього (2005 - ред.) Року одному з фотокореспондентів "Папарацці" вдалося сфотографувати сина Президента (ВіктораЮщенка - ред.) В момент, коли він купував дороге ювелірну прикрасу в київському магазині "Глобус". Ми, природно, опублікували знімок в нашому журналі. А через деякий час мій брат Омар вирушив разом з коханою жінкою вечеряти в ресторан "Декаданс", де до нього несподівано підійшов сам Андрій Ющенко.
Він міцно стиснув мою руку, щоб завдати болю, і запитав, хто дозволив мені друкувати його фотографії, - підключається до розмови Омар. - Я дуже здивувався і спробував пояснити концепцію нашого журналу. Сказав, що люди мають право знати, як живе син Президента.
Але молодий чоловік не хотів мене і слухати. Замість цього почав погрожувати і заявив, що якщо я посмію ще раз опублікувати його знімки, він зробить так, що я зникну!
Потім до нас підійшли інші чоловіки. Один з них представився народним депутатом, але своє прізвище не назвав. А інші, очевидно, були охоронцями Ющенка-молодшого. Вони, погрожуючи зброєю, вивели мене з ресторану. Підтвердити мої слова можуть всі, хто в цей час знаходився в ресторані! - Валід Арфуш[7]
|
Довідка:9 лютого 2005 року, напередодні дня всіх закоханих, син Президента України Андрій Ющенко був помічений папарацці в підземному торговому центрі "Глобус" на Майдані Незалежності. 19-річний хлопець у супроводі охоронця розглядав товари. Особливий інтерес він виявляв до ювелірної продукції. Мабуть, шукав подарунок для своєї коханої. Понад півгодини Андрій ретельно вивчав асортимент бутика, що спеціалізується на бельгійській біжутерії. Потім зайшов в магазин сонцезахисних окулярів, а у відділі ювелірних виробів і годинників провідних світових брендів зробив нарешті покупку. За словами очевидців, свій вибір хлопець зупинив на жіночому годиннику "Paco Rabbanne" і браслеті від "Chartage"[8]
|
У ніч на 30 вересня 2005 року в центрі Києва невідомі підпалили автомобіль «Бентлі», що належав видавцю журналу «Папарацци» Валіда Арфуша. По Києву гуляє чутка, що це помста за публікацію фоторепортажу про шикарний відпочинок Андрія Ющенка в Туреччині. Брати Омар і Валід Арфуш цей слух в інтерв'ю «КП» підтвердили.
Довідка:На початку вересня журнал "Папараzzи" купив за великі гроші фотографії сина президента України на відпочинку в Туреччині зі своєю дівчиною. Їх
Відпочинок Андрія Ющенка в Туреччині
планували помістити на обкладинці журналу і дати репортаж під заголовком "Як царевич провів канікули". Те, що це була не спланована полювання за юнаків і його коханої, а випадковість, в телефонному інтерв'ю "Версіям" з Франції, підтвердив Валід Арфуш. Він сказав, що інформацію про людину, який продав фотографії, брати тримають в секреті. Більш того, їх товарно-грошові відносини закінчилися в момент обміну фотографій на гроші.
Але як тільки інформація про фотографії "зашелестіла" за журналістськими кулуарами, Валіда почали надходити дзвінки з проханням не публікувати їх. В інтерв'ю нам він сказав, що спочатку його відмовляли "м'яко і красиво". Але коли журнал був надрукований, був дзвінок з досить різкими погрозами і натяком: мовляв, тобі є, що втрачати.
"Ми призупинили вихід журналу. А через два тижні в газеті" Київ-Пост "опублікували анонс нашого номера з фотографіями сина президента. Дзвінки з вимогою не випускати в світ цей номер почалися знову. Все це нагадувало ультиматум", - стверджує Арфуш.
Журнал повинен був вийти друком ввечері минулої п'ятниці (тобто 30 вересня). Але в ніч на четвер Валіда Арфуша здалося, ніби за ним стежать. А ще через добу - о 3 годині ранку 30 вересня невідомі уламком гантелі розбили автомобільне скло, кинули всередину салону "Бентлі" відкриту пластикову каністру з горючою рідиною, а потім підпалених петарду, в результаті чого вигорів салон автомобіля. Примітно, що пожежа сталася в кількох кроках від пожежної частини, розміщеної на вулиці Круглоуніверситетській. Арфуш каже, що поки не може оцінити завдані йому збитки, оскільки автомобіль знаходиться в ремонті.
На місце події прибула міліція. Були оформлені відповідні документи. "Я підписав те, що мені дали міліціонери, вказавши в заяві, що підпал пов'язаний з моєю професійною діяльністю в журналі" Папараzzи ", - сказав нам Арфуш. [9]
|
Підсумки
За словами Валіда Арфуша збитків у зв'язку зі скандальними фото склав близько $ 20 млн . У його PR-агентства були великі контракти з такими компаніями, як Coca-Cola, Life :) і т. д. Ці клієнти після скандалу один за одним почали надсилати листи про розірвання договорів[2]
Так, я дружив з Катериною Ющенко, непогано дружив, ходили разом в кафе. у мене насправді найбільше претензій саме до Катері не Ющенко. Дивовижна людина. Я ніколи не підозрював, що у людини може бути настільки мерзенний характер. Іншого слова я не маю. До того, як вона стала першою леді, і після - це дві різні людини, вона себе видавала за іншу.
Мене дуже сильно дивує те, що вона робила. Катерина Ющенко зібрала кілька мільйонів на «Дитячу лікарню майбутнього», але немає лікарні. Найдивовижніше те, що ми живемо в країні, де це нікого не цікавить, це вважається нормою[2]
|
Розбазарювання держкоштів
Арфуш і Бенкендорф
Рахункова палата заявляє про НЕ ефективності використання держкоштів Національною телекомпанією та Національною радіокомпанією у 2010 році та першій половині 2011.
"Як показала перевірка, протягом 2010 та I півріччя 2011 НРК неефективно і з порушеннями бюджетного та чинного законодавства витрачено близько 25 млн. грн., НТК - понад 24 млн . гривень ", - йдеться в документі.
Також повідомляється, що, НТКУ і НРКУ використовували зазначені бюджетні кошти тільки на власне утримання.
При цьому бюджетні кошти були їм виділені для виконання держзамовлення, що включає в себе створення телерадіокомпаніями якісного та конкурентоспроможного продукту на інформаційному ринку, а також пошук додаткових доходів від телерадіовиробництва.
У документі також наголошується, що за відсутності належного контролю з боку Держкомтелерадіо обидві державні компанії "не привели свій організаційно-правовий статус у відповідність до вимог чинного законодавства"[10]
Бізнес досьє
Арфуш і його старший брат Омар стали першими іноземцями, які приїхали в Дніпропетровськ на ПМЖ. Омар Арфуш вступив до музичного училища, а Валід - на факультет журналістики Дніпропетровського державного університету. Він стверджує, що тоді вони з братом мали сумою в $ 150 на двох. Це і змусило їх швидко навчитися робити бізнес в Україні. Вони почали з того, що придбали двохкасетний магнітофон Panasonic, записували на касети пісні Віктора Цоя і продавали їх у комісійних магазинах. А в 1995 р, переїхавши до Києва, Валід Арфуш реалізував перший серйозний проект - радіо Super Nova Fm, інвестувавши в нього лише $ 16 тис.
Довідка:У один з робочих днів 2005 року, десятки великих українських бізнесменів, відомих політиків, виконавців і журналістів отримали дивний квиток-запрошення. «Бери закордонний паспорт і зубну пасту, попередь дружину, що будеш вдома в 6 ранку». Увечері вони зібралися в одному з нічних клубів Києва, а через деякий час їх проводили в автобус «без вікон» і відвезли в аеропорт «Бориспіль». Там для цієї групи вже був відкритий «зелений коридор». Літак летів до Туреччини, але ця інформація трималася в таємниці від пасажирів. Єдиний напій, який подавали під час польоту, - Red Bull з горілкою. У Стамбулі гостей посадили на корабель, де все вже було готове до початку української вечірки Red Bull
|
Цю PR-акцію з бюджетом понад $ 1 млн для енергетичного напою розробляв Валід Арфуш разом зі своїм креативним агентством Super Nova Agency. Зараз ця компанія - основне джерело доходів. Коло проектів, за які вона береться, досить широкий. Агентство проводило конкурс краси «Міс Європа-2006», Кубок президентів і чемпіонат України з авторалі Yalta Life Rally. Воно займається PR-супроводом політиків і великих підприємців в Україні та за кордоном. Забезпечує їм статті в пресі, організацію ділових зустрічей і лоббінг. Але основна його спеціалізація - виведення на ринок нових продуктів. Валід Арфуш брав особисту участь в розробці PR-акцій, що передують появі в продажу Coca-Сola light і Burn, але найяскравішою вважає захід, розроблений для Red Bull. До кризи у братів Арфуш був багатомільйонний прибуток, а після він різко скоротився.[2]
Свобода против Арфуша
14 апреля 2010 Киевская городская организация Всеукраинского объединения "Свобода" перед Национальной телекомпанией Украины провела акцию "SOS! Арфуш!" против назначения Валида Арфуша на должность заместителя директора НТКУ.
Двое участников театрализованного действа, с которого началась акция "SOS! Арфуш!", Изображали нелегалов - "сутенера" и "наркоторговца", которые пытались трудоустроиться в НТКУ. Они объясняли присутствующим, что свою "карьеру" начинали вместе с их "другом" Валид Арфуш. Как сказал "наркоторговец", приплясывая и размахивая полиэтиленовым мешочком с "белым порошком", они делили с "другом Валида любофф и удавольствие. В настоящее время "сутенер" призвал Арфуша вспомнить лучшие времена, демонстрируя некоторое порнографический журнал, из которого они начинали. Когда же Арфуш стремительно пошел вверх по карьерной лестнице и стал руководить национальным телевидением, забыл о своих "друзей"[11]
Источники
***
Щоб не бути засліпленим звичайною ненавистю чи несприйняттям, ось вам версія від "опозиції" - така собі СтРАНА уа" (чому не Країна??? - х.з. кожен палиться як може :((( )
Цитата від їх шалаша:
Схемное дело. Почему на самом деле из НТКУ ушел Зураб Аласания • SKELET-info
8-10 minutes
Администрации президента не нравилась программа «Схемы», Оксане Билозир — история с ее концертом, а самому Зурабу — отсутствие денег и уголовная перспектива
Сегодня глава НТКУ Зураб Аласания подал в отставку. Свое решение он объяснил сложным комплексом причин, из которых главными можно выделить две.
И денег нет, и тюрьма грозит
Первое. Урезание бюджета НТКУ (точнее, со следующего года — Общественного вещателя) за счет вычитания из него расходов на Евровидение-2017.
«Власть (руками Минфина) вписала бюджет Евровидения в бюджет НТКУ на 2017 год, — пишет Аласания. — То есть, от 1,2 млрд. грн., предусмотренных законом на развитие Общественного вещателя в 2017 году, государство отбирает 450 млн. грн. расходов на Евровидение, 250 млн. грн. отбирает в виде платы за трансляцию, 149 млн. грн. отбирает налогами, и 46 млн. грн. коммунальными платежами забирает город. Ещё 112 млн. грн. априори идут на международную деятельность (Олимпиады, чемпионаты мира и т.д.). В остатке — 193 млн. грн. Власть, ты серьезно? На перестройку 32-х устаревших морально, физически и технично предприятий? С нулем на производство программ и средней зарплатой в 2300 грн. с того остатка? И после этого говорить стране и миру, что мы строим Общественное?».
Второе — нежелание нести ответственность (в том числе, уголовную) за расходование средств на «Евровидение».
«Мало того, что психологическая ответственность удвоилось, — сетует Зураб. — Теперь к ней добавилась ответственность уголовная. Весом в десятки миллионов евро. Легальных и прозрачных процедур расходования этих бюджетных миллионов — в стране не существует. В нашей стране можно безнаказанно распоряжаться (не слишком аккуратный глагол я использовал?) даже миллиардами. Только если ты принадлежишь к власти, или находишься рядом с ней. Договаривайся — и всё будет как надо: и дело будет сделано, и ты внакладе не останешься. Вот если нет… Тогда кара за всё».
Схемное дело
В то же время, эти причины, по словам наших источников на НТКУ, являются не единственными.
Зураб Аласания — человек министра внутренних дел Арсена Авакова. Поэтому его отставка воспринимается как еще один индикатор все более сложных отношений между президентом и главой МВД. И как еще один шаг к расширению влияния хозяина Банковой на еще не занятые его людьми кадровые ниши в государственной системе.
Плюс были и некоторые специфически-политические моменты.
«Главная проблема была связана с программой «Схемы», которая выходила на канале и где часто появлялись сюжеты против президента, — говорит источник в руководстве НТКУ. — Ее неоднократно требовали убрать. Зураб тянул с решением вопроса. Это злило президента. Плюс к тому добавлялись и частные проблемы. Например, скандал с тем, что НТКУ не показало юбилейный концерт кумы Порошенко Оксаны Белозир, что обернулось большими разборками. Долгое время Зураба защищал от отставки Арсен Аваков. Но сейчас, видимо, и его ресурс исчерпался».
Косвенно версию о «Схемах» подтвердил и сам Зураб Аласания.
«У нас выходили три программы—расследования «Схеми», «Слідство.Інфо» и «Наші гроші», — сказал Зураб в интервью «Стране». — Все они оказали огромное влияние на взаимоотношения мои и канала с властью. И, как я считаю, очень правильное влияние: они обрезали все наши контакты. Так что косвенно — безусловно, выход этих расследовательских программ повлиял на мой уход. Но не прямо. Претензии со стороны АП ко всем трем программам есть, но это претензии журналистского характера и журналистского уровня. Однако они (журналисты, работающие над тремя расследовательскими программами – Прим.Ред.) не работают у меня на канале. Я не могу руководить этими программами и вмешиваться в их редакционную политику».
Собрание коллектива
По данным источника, сигналом к тому, что на НТКУ будут кадровые перемены, стала конференция профсоюзной организации коллектива, на котором было выражено недоверие Аласании.
Ему предъявили много претензий. Тут и катастрофическое финансовое положение предприятия (многие работники получают по 1700 гривен и часто им не за что просто доехать на работу), и падение показателей аудитории телеканала, который за годы руководства Аласания опустился на нижние строки рейтинга.
Последнее подкрепляется и данными замеров аудитории.
«Финансовое положение предприятия действительно ужасное, — говорит источник в руководстве НТКУ. — Но трудно сказать, насколько в этом виноват лично Зураб, а не правительство, которое не выделяет достаточно денег на развитие вещателя. Причем проблемы нарастают. Никто вообще не знает как мы просуществуем до конца года. С другой стороны — Аласания руководитель, а потому именно он несет ответственность за состояние дел на канале. Возможно, чтоб не нести ее в столь сложной ситуации он и подал в отставку. При этом понятно, что профсоюзная конференция вынесла свой вердикт не без подсказки от влиятельных лиц во власти».
Кадровый вопрос
Что касается нового руководителя, то на НТКУ говорят, что рассматривается несколько кандидатур. Это и первый зам Аласании Александр Харебин, который считается человеком от Администрации президента (ранее работал директором журнала «Эксперт Украина» и некоторое время проработал в УМХ, когда его купил Сергей Курченко), и еще один заместитель Анна Бычок (курирует финансовые вопросы). Кроме того, в числе возможных кандидатов обсуждают редактора музыкальных программ телеканала Влада Багинского (известный продюсер и медиа-менеджер), а также заместителя директора Викторию Романову (отвечает за международное сотрудничество).
Также в качестве возможного руководителя называют сотрудника Гостелерадио Николая Белоуса.
В тоже время, на НТКУ обращают внимание, что любой новый руководитель будет временной фигурой. Так как уже со следующего года на базе телекомпании начнет функционировать Общественное телевидение, руководителя которого будет назначать уже не Кабмин, а Наблюдательный совет. И произойдет это уже в первые месяцы следующего года.
Так как в Набсовете есть представители самых различных политических сил и кланов, то, соответственно, фигура будет подобрана в процессе долгого торга. Правда, остается вопрос финансирования, который поднял Аласания. Судя по комментарию последнего, он считает, что выделенных 197 миллионов гривен на Общественное телевидение, явно недостаточно.
В тоже время, источник «Страны» в руководстве одного из новостных телеканалов говорит, что сумма сама по себе немаленькая.
«Если посчитать, то 197 миллионов гривен — это более 600 тысяч долларов в месяц. Для понимания — бюджет ведущих новостных телеканалов Украины сейчас 500 тысяч в лучшем случае. Есть и такие, кто в 300 тысяч укладываются. Поэтому, если говорить о 197 миллионах операционных расходов — то этого более чем достаточно. Даже украсть будет что. Если же говорить о капитальных расходах, то тут ситуация, конечно, иная. Но нужны ли они на этом этапе и в каком масштабе — это нужно исследовать отдельно. Это может быть как миллион долларов, так и 10 миллионов — все зависит от задач и концепции».
Деньги на Евровидение
В тоже время, даже занимая должность несколько месяцев в конце 2016-начале 2017 года директор НТКУ успеет освоить львиную долю средств, отпущенных на «Евровидение» (по данным Аласании — это 450 миллионов гривен). На телеканале полагают, что именно из-за этого и грядут кадровые перестановки.
«Видимо, на верху было принято решение, что подписи под документами о расходовании средств на «Евровидение» должен ставить не человек Авакова, а кто-то другой, — говорит источник в руководстве НТКУ. — А возможно Аласания не захотел быть прикрытием для этого процесса, учитывая понятную уголовную перспективу для тех, кто будет участвовать в освоении средств. Поэтому найдут какого-то фунта, который в качестве подписанта досидит на своей должности до того момента, пока не заработает «Общественное телевидение». Но как раз за это время большая часть денег на «Евровидение» и будет освоена».
Комментариев нет:
Отправить комментарий